Voyager 1 залишається найвіддаленішим рукотворним об'єктом. Зараз він за 24 мільярди км від Землі і мчить зі швидкістю 61 155 км/год. Останні тижні для місії були насиченими: у вересні команда завершила багатомісячну роботу з економії енергії, а в жовтні зонд раптово зник із ефіру на дві доби.

Обидві події вкладаються в одну історію. Апарат, якому майже п'ятдесят років, працює з дедалі тоншим запасом потужності, і інженерам доводиться знаходити нестандартні рішення, щоб він залишався на зв'язку.

Операція «Big Bang»: три прилади замість трьох

На початку вересня інженери вимкнули на Voyager 1 три пристрої й замінили їх трьома, що споживають менше енергії. Операцію неофіційно назвали «Big Bang». Приблизно за шість тижнів до цього таку саму заміну виконали на Voyager 2.

Особливість в одночасності. Шість пристроїв допомагають підтримувати на апараті температуру, достатню для роботи в холодному космосі. Тільки замінивши всі три разом, команда могла і зменшити споживання, і правильно розподілити тепло по апарату.

Результат практичний. Без «Big Bang» місії вже влітку 2027 року довелося б вимкнути ще один прилад на Voyager 1. Тепер решта наукових інструментів працюватиме довше, ніж планували.

Звідки береться енергія і чому її стає менше

Voyager отримують електрику від радіоізотопних термоелектричних генераторів. Це пристрої, які перетворюють тепло від розпаду плутонію на струм. Запас плутонію невпинно виснажується, тому кожен зонд щороку втрачає близько 4 ватів потужності.

Через це команда вже вимкнула два наукові прилади. Місія стартувала 1977 року з десятьма спеціальними науковими інструментами. Частину з них вимкнули після зустрічей із планетами. Інші залишили, щоб досліджувати зовнішні області геліосфери, бульбашки з частинок і магнітних полів, яку створює Сонце. Нині обидва Voyager летять у міжзоряному просторі, поза геліосферою, і лишаються єдиними апаратами, які вивчали цю область безпосередньо.

Дві доби без сигналу

18 і 19 жовтня антени Deep Space Network, мережі великих антен у трьох пунктах на різних континентах, не змогли виявити радіосигнал Voyager 1. Було дві заплановані спроби зв'язку з інтервалом у 24 години. Сигнал з'явився знову 20 жовтня, ще до того як команда встигла надіслати апарату команди для діагностики. Відтоді зв'язок не переривався.

Причину інженери ще з'ясовують. Поки встановлено, що одна група двигунів вимкнулась, а резервні ввімкнулись. Така заміна запрограмована: якщо комп'ютери апарата помічають збій в активних двигунах, вони перемикаються самі. Це називають захистом від збоїв. Апарат переходить у безпечну, стабільну конфігурацію й призупиняє звичайну роботу, даючи інженерам час на діагностику.

Ми вперше бачимо, щоб апарат поводився так, але на цьому етапі місії слід очікувати несподіваного.Карім Бадаруддін, керівник місії Voyager у JPL

Що це означає

Обидві історії показують, у якому режимі тепер живе місія. Запас енергії скорочується щороку, тож кожне рішення стає компромісом між наукою та виживанням апарата. «Big Bang» виграв приблизно рік до чергового вимкнення приладу, але не скасував самої тенденції.

Жовтневий збій показав інше. Автоматика зробила те, для чого її створювали: перевела апарат у безпечний стан. Водночас команда вперше побачила таку поведінку, а причина залишається невідомою. Для зонда, який літає майже п'ятдесят років, кожен новий сценарій відмови — це нова задача.

Одна світлова доба

18 листопада Voyager 1 буде за 25,89 мільярда км (16,09 мільярда миль) від Землі. Це одна світлова доба: відстань, яку світло долає за 24 години. Радіохвилі йтимуть до зонда добу, а відповідь повертатиметься ще добу.

Якщо хочеш привітатися з Voyager, надсилаєш повідомлення, їдеш додому й чекаєш дві доби, поки прийде відповідь.Сюзанна Додд, керівниця проєкту Voyager у JPL

Сам апарат не помітить жодних змін у довкіллі, і на борту нічого не зміниться. Позначка символічна. Вона показує масштаби Всесвіту та витривалість найвіддаленішого дослідника людства.