Коронограф Roman зробив перший тестовий кадр
22 вересня коронограф космічного телескопа NASA імені Ненсі Грейс Роман уперше в космосі ввімкнув свої камери й упіймав світло. Прилад розробила й виготовила Лабораторія реактивного руху NASA (JPL) у Південній Каліфорнії. Він «прокинувся» 1 вересня, а в середині місяця команда перевірила його цифрові, електронні та механічні системи.
Коли підтвердилося, що система точного наведення стабільно утримує інструмент, науковці підрегулювали фокус, і прилад зробив перший, ще розмитий погляд на космос. «Це спостереження підтверджує, що інструмент здатен давати сфокусоване зображення», — зазначила Ванесса Бейлі з JPL. За її словами, це дуже обмежений тест, з якого починається послідовність дедалі складніших перевірок. Згодом коронограф блокуватиме світло зір, щоб продемонструвати технологію спостереження планет і пилових дисків навколо найближчих зір.
Нейтронні зорі Gaia: скільки їх насправді
Gaia DR3 виявила новий клас нейтронних зір на орбітах масштабу астрономічної одиниці навколо зір сонячного типу. Походження цих систем досі незрозуміле, а наявна вибірка з 27 кандидатів сильно спотворена чутливістю астрометрії Gaia. Автори змоделювали функцію відбору й застосували ієрархічний баєсів підхід, щоб відновити справжні характеристики популяції.
Просторова густина становить близько 120 систем на кубічний кілопарсек у межах 2 кпк, тож відкрито лише близько 3% локальної популяції. Маса нейтронних зір зосереджена навколо 1,3 маси Сонця. Лише 0,01–1% нейтронних зір народжується в таких системах — у 10–100 разів рідше, ніж у рентгенівських подвійних із масивною зорою. Gaia DR4 може збільшити вибірку до 300–650 кандидатів і дати змогу перевірити моделі формування на довших орбітальних періодах.
Webb вивчає зіткнення, що руйнують планети
На ранньому етапі історії Сонячної системи об'єкт розміром із Марс, Тейя, врізався в юну Землю. Удар випарував величезну кількість породи й викинув її в космос, а частина цього матеріалу згодом зібралася в Місяць. Саме так гіпотеза гігантського удару пояснює походження нашого супутника.
Астрономи використали космічний телескоп James Webb (NASA/ESA/CSA), щоб дослідити клас молодих зоряних систем, у яких видно ознаки подібних потрясінь. Спостереження дають підказки щодо того, скільки енергії виділяється під час таких зіткнень. Це допомагає краще зрозуміти склад і еволюцію цих хаотичних систем та глибше осмислити процеси, що колись відбувалися й поблизу нашого Сонця.
Юна планета біля червоного карлика
Транзитну планету TIC 88297141 Ab виявили за даними TESS біля молодого червоного карлика масою 0,31 маси Сонця в асоціації Скорпіона–Центавра. Вік зорі, 15,6 ± 1,6 млн років, визначили за належністю до групи, а також за літієм та ізохронами. Планета має орбітальний період 4,64 доби й радіус 7,21 радіуса Землі, або 0,64 радіуса Юпітера.
Наземна фотометрія підтвердила, що сигнал іде саме від цієї зорі. На відстані 260 а.о. є ще один червоний карлик, а інших зір поруч не знайдено. Імовірність хибного сигналу становить 10⁻⁵, тож планету вважають підтвердженою. Променеві швидкості дозволяють лише обмежити масу: M sin i менша за 4,7 маси Юпітера. Майбутнє вимірювання маси покаже, чи це «супер-пуф» із низькою густиною, як інші планети такого розміру в цьому віці, чи незвично масивна планета.
Gestalt: метамодель для астрономії без навчання
Гіпотеза платонівського представлення передбачає, що достатньо великі фундаментальні моделі сходяться до спільного уявлення про світ. Тому автори запитали, чи можна об'єднати їх у представлення, кращe за кожну окрему модель. Для галактик вони взяли 22 «заморожені» моделі з восьми родин, виконали вибілювання кожного вбудовування й застосували рандомізоване сингулярне розкладання до їхньої конкатенації.
Отримане 1024-вимірне вбудовування виявилося кращим за кожну з моделей набору на 19 із 21 метрики оцінювання фізичних властивостей і морфології галактик за даними HSC, JWST і DESI Legacy Survey. Результат зростає з розміром і архітектурною різноманітністю набору та переноситься між оглядами. Нове попереднє навчання подібної моделі коштувало б 10⁴–10⁵ годин роботи A100, а збирання Gestalt потребує хвилин на одній машині.
