BepiColombo відʼєднає модуль біля Меркурія
Після восьми років подорожі місія ESA/JAXA BepiColombo наближається до фази прибуття до Меркурія. 3 вересня 2026 року Mercury Transfer Module (MTM) відокремиться від двох наукових орбітальних апаратів — це перший крок однієї з найскладніших послідовностей зближення з планетою, яку коли-небудь здійснювало ESA.
Європейське космічне агентство проведе прямий ефір цієї події з 13:45 за середньоєвропейським літнім часом. Глядачі зможуть побачити з центру керування місією початок критично важливого маневру, після якого апарати почнуть підготовку до входу на орбіту Меркурія.
Згусток плазми пояснив форму джета М87
Астрофізики провели релятивістські розрахунки радіаційного переносу для акреції на чорну діру та запуску джета в галактиці М87, додавши до моделі окремий згусток плазми в області старту джета. Це дозволило вперше відтворити спектр випромінювання в діапазоні від радіо- до рентгенівських хвиль і отримати пласкіший спектр самопоглинання (α=0.08) на частотах 22–86 ГГц.
Модель точно відповідає спостереженням до відстані 0.6 мілісекунди дуги від центру на частоті 86 ГГц і відтворює характерну структуру з яскравішими краями джета аж до 1.3 мілісекунди дуги, включно з яскравішим південним краєм і окремими вузлами випромінювання. Це найдетальніший опис морфології джета М87 на сьогодні.
TOI-561b: лавовий світ із дзеркальною атмосферою
Планети з ультракоротким періодом обертання зазвичай позбавлені атмосфери через інтенсивне випромінювання зорі, тому виявлення щільної атмосфери на TOI-561b стало несподіванкою. Вчені провели 37-годинне безперервне спостереження фазової кривої випромінювання планети в діапазоні 3–5 мкм за допомогою спектрографа JWST/NIRSpec, що дозволило відокремити сигнал планети від зоряних шумів.
Результати свідчать про високе альбедо Бонда та помірний перерозподіл тепла по поверхні. Модель показує, що на денному боці біля термінатора можуть утворюватися хмари з силікатів SiO2 та MgSiO3, які відбивають значну частку зоряного світла. Це підтверджує, що планета підтримує глобальну відбивну атмосферу, ймовірно, за рахунок обміну летючими речовинами з мантією.
Молочний Шлях зʼїв ще одну галактику
Астрономи знайшли доказ того, що Молочний Шлях поглинув масивну галактику-супутницю за 1.8 мільярда років до злиття з Gaia-Sausage-Enceladus, яке сталося близько 10 мільярдів років тому. Дослідники обʼєднали три раніше окремі гіпотези — карликові галактики Kraken і Heracles, а також так звану «низькоенергетичну» популяцію зір — і показали, що всі вони є залишками однієї події злиття, названої LKH.
Ключовим інструментом стали кулясті зоряні скупчення — щільні групи зір, які часто зберігаються цілими навіть після руйнування материнської галактики. Аналіз їхнього хімічного складу та кінематики дозволив розплутати складну історію ранніх злиттів Молочного Шляху, коли він ще був значно меншим, а зіткнення — набагато руйнівнішими.
JWST склав детальну карту хімії комети ZTF
JWST провів детальне спостереження комети C/2022 E3 (ZTF) з хмари Оорта на відстані 1.33 а.о. від Сонця, виявивши емісію дев'яти молекул, включно з водою, метанолом, ціанідом водню, етаном, метаном та вуглекислим газом. Просторово-спектральні карти показали, що розподіл води в комі відрізняється від розподілу інших летючих речовин, а співвідношення орто- та пара-форм води відповідає статистичній рівновазі.
Аналіз пилу комети показав, що майже 56% його маси складає аморфний вуглець, ще 28% — силікатний піроксен, а решту — кристалічний та аморфний олівін. Ці дані дозволяють порівняти склад ZTF з іншими вивченими кометами і краще зрозуміти хімічний склад матеріалу, з якого формувалася Сонячна система.
