Euclid знайшов найдавніші квазари Всесвіту
За рік роботи космічний телескоп Euclid, запущений Європейським космічним агентством у 2023 році для картографування темного Всесвіту, виявив 31 квазар з ранніх епох космічної історії. Квазар — це фаза активності галактики, коли речовина падає на надмасивну чорну діру в її центрі й вивільняє енергію, роблячи ядро яскравішим за тисячі зір разом узятих.
Два об'єкти з вибірки стали новими рекордсменами: їхнє червоне зміщення сягає 7,77 і 7,69, а світло від них ішло до Землі понад 13 мільярдів років — ми бачимо їх такими, якими вони були лише через 670 мільйонів років після Великого вибуху. Раніше на пошук першого десятка таких далеких квазарів пішло більше десятиліття, а Euclid знайшов 12 подібних об'єктів лише за рік спостережень.
Як SKA дослідить туманності пульсарних вітрів
Туманності пульсарних вітрів утворюються, коли потік заряджених частинок від нейтронної зорі стикається з рештками наднової чи міжзоряним газом. Команда під керівництвом Джозефа Гелфанда описала, як майбутній радіотелескоп SKA (Square Kilometre Array) допоможе з'ясувати, як саме в магнітосфері нейтронної зорі народжуються пари електрон-позитрон, що живлять цей вітер.
Частинки в таких туманностях розганяються до енергій понад 10^15 електронвольт — приблизно у сто тисяч разів більше, ніж на Великому адронному колайдері. Автори припускають, що прискорюватися можуть і важчі частинки, протони, тож туманності можуть бути джерелом найенергійніших космічних променів Галактики. SKA перевершить нинішні інструменти за чутливістю, динамічним діапазоном і точністю часових вимірювань, що дозволить отримати детальні поляризаційні мапи цих об'єктів.
IXPE вперше виміряв магнітне поле пульсара «Маяк»
Телескоп IXPE вперше напряму виміряв магнітне поле пульсара PSR J1101−6101, що обертається 16 разів за секунду і оточений туманністю «Маяк» з характерними тонкими рентгенівськими нитками-філаментами. Гіпотезу про те, що найенергійніші частинки прориваються крізь ударну хвилю і течуть уздовж галактичних магнітних ліній, висунули ще 2008 року, але прямих вимірювань довго не було.
У червні 2025 року IXPE спостерігав туманність майже 18 днів, і нові методи аналізу дозволили виміряти поляризацію філамента, сліду й самого пульсара. З упевненістю понад 99% підтверджено, що магнітне поле в філаменті спрямоване вздовж потоку частинок. Водночас ступінь поляризації виявився вищим за очікування моделей, що вказує на слабшу магнітну турбулентність, ніж передбачалося раніше.
Злиття зір може розкручувати чорні діри
Одиночні масивні зорі втрачають майже весь кутовий момент ще до колапсу ядра, тож народжені з них чорні діри обертаються повільно. Але у щільних кульових скупченнях зорі часто стикаються, і команда під керівництвом Ішаана Сатіша перевірила на близько 150 моделях скупчень, побудованих методом Cluster Monte Carlo та кодом MESA, як злиття масивних зір впливають на спін майбутньої чорної діри.
Деякі продукти злиттів формують товстий акреційний диск навколо ядра, подібний до передколапсарних структур, і саме цей диск здатен ефективно розкрутити чорну діру аж до колапсу. За оцінками авторів, до половини чорних дір у таких скупченнях може утворюватися внаслідок злиттів, а близько 10% припадає на «значні» злиття із співвідношенням мас понад 0,1.
IceCube шукав нейтрино від гравітаційних хвиль
Обсерваторія IceCube в Антарктиді перевірила, чи супроводжуються злиття чорних дір і нейтронних зір, зафіксовані детекторами LIGO, Virgo та KAGRA, спалахом високоенергетичних нейтрино. Для сеансу спостережень O4a команда під керівництвом Джессі Твейтса вперше запустила автоматизований конвеєр, який без затримок аналізує дані й розсилає результати астрономічній спільноті.
Використавши два методи — аналіз максимальної правдоподібності та баєсів підхід — дослідники не знайшли статистично значущого сигналу, зокрема й для найпомітнішого кандидата S231025a. Проте вони встановили верхні межі нейтринного випромінювання для набагато більшої кількості джерел — майже вдвічі більше, ніж у всіх попередніх сеансах спостережень разом, що важливо для швидкого пошуку електромагнітних відповідників подій.
