Обсерваторія Вери Рубін у Чилі ще не завершила перший рік роботи, а вже знайшла у Сонячній системі кандидата в карликові планети. Тіло отримало тимчасове позначення 2026 ED138, або скорочено ED138. Воно обертається навколо Сонця далі за Плутон і, за попередніми оцінками, може бути серед найбільших і найяскравіших об'єктів, відкритих у цій області.
Про відкриття оголосив Центр малих планет Міжнародного астрономічного союзу. Маріо Юрич, головний науковець Rubin із Сонячної системи, і Меттью Голман представили результати на пресконференції 58-ї щорічної зустрічі Відділу планетних наук у Спокейні, штат Вашингтон.
Як ED138 знайшли в даних
Голман працює в команді Rubin і вдосконалює алгоритми пошуку далеких рухомих об'єктів. Разом із колегою Кевіном Напьє він розробив код, який переглядає мільярди детекцій, порівнює їх між собою і шукає ті, що відповідають одному тілу.
Увечері 13 жовтня Голман прогнав через цей код дані, зібрані Rubin на початку 2026 року. Так він натрапив на ED138 і одразу побачив, що яскравість і відстань вказують на незвично великий об'єкт.
Моя перша реакція — радісна недовіра. Таких об'єктів дуже мало, тож я одразу почав перевіряти, чи не помилився я або код.Меттью Голман, Центр астрофізики Гарварда і Смітсонівського інституту
Щоб розвіяти сумніви, почали шукати додаткові спостереження. Юрич знайшов у каталогах і знімках Rubin ще 20 записів, найраніший із них — від 4 березня 2026 року. Загалом обсерваторія зафіксувала ED138 30 разів за 20 ночей між 4 березня і 11 липня.
Ще далі в минуле сягнули архівні знімки камери DECam. Їх знайшов сервіс ADAM Precovery Інституту астероїдів. Камеру встановлено на 4-метровому телескопі імені Віктора Бланко в Міжамериканській обсерваторії Серро-Тололо. Ці дані сягають 2016 року й дозволили простежити орбіту ED138 понад десять років.
Що відомо про орбіту і розмір
Зараз ED138 віддалений від Сонця приблизно на 46 астрономічних одиниць. Одна одиниця — це середня відстань від Землі до Сонця, тобто близько 150 млн км. Отже, ED138 перебуває приблизно за 6,9 млрд км, і світло йде від нього понад шість годин. Середня відстань Плутона — 40 а.о. Тіло належить до транснептунових об'єктів, тобто обертається далі за Нептун.
Орбіта нахилена майже на 25° до площини Сонячної системи. Тому ED138 віднесли до «гарячих класичних» транснептунових об'єктів. Такий нахил указує, що гравітація Нептуна могла вивести тіло з первісної орбіти.
Розмір оцінили за відстанню, яскравістю та припущенням про відбивну здатність поверхні (альбедо). Вийшов діапазон від 600 до 1500 кілометрів. Для порівняння, діаметр Місяця — близько 3470 км, тож ED138 становить від 17 до 43 % його ширини.
Наскільки впевнені в результаті
ED138 поки лише кандидат. Карликова планета має бути достатньо масивною, щоб власна гравітація зробила її круглою. Для крижаних тіл такого розміру це очікувано, але форму не виміряли. Діапазон розмірів широкий, і точніше його можна звузити лише за інфрачервоними спостереженнями.
Тепер, коли Rubin виявив об'єкт, дослідники з усього світу можуть планувати такі спостереження. Знімки доступні власникам прав на дані Rubin на науковій платформі обсерваторії. Орбіту будь-хто може розглянути в тривимірному інтерактивному застосунку Orbitviewer.
Якщо статус підтвердять, ED138 приєднається до п'яти карликових планет, визнаних Міжнародним астрономічним союзом: Плутона, Церери, Еріди, Гаумеа і Макемаке.
Чому це важливо
ED138 знайшли в ділянці неба поблизу площини Чумацького Шляху. Там мільйони зір, і на їхньому тлі слабкий рухомий об'єкт легко загубити. Імовірно, саме тому його не помітили раніше. Rubin регулярно й безперервно спостерігає все небо південної півкулі, а алгоритми відбирають серед мільярдів світлових точок ті, що рухаються. Це дало змогу вичленити об'єкт у переповненому полі.
Є й ефект «передвідкриття» (precovery). Знайшовши новий об'єкт, можна переглянути архівні знімки за місяці й навіть роки та віднайти його там, де ніхто не знав, що шукати. Через це орбіти визначають швидше і точніше.
Вивчення розмірів, складу й орбіт транснептунових об'єктів допомагає зрозуміти, як формувалася Сонячна система, як мігрували планети-гіганти та як розсіювалися менші тіла.
ED138 — не перша знахідка Rubin у цій області. У квітні, до формального початку 10-річного огляду LSST у червні 2026 року, команда передала до Центру малих планет спостереження понад 11 000 нових астероїдів, серед яких приблизно 380 транснептунових об'єктів. Тоді це назвали «верхівкою айсберга».
Голман вважає, що ED138 може бути не єдиним таким тілом. Rubin десять років знову й знову знімати́ме все південне небо, тож інші подібні світи, що ховаються в місцях, які минулі огляди пропускали, тепер у межах досяжності.