Камера високої роздільної здатності на борту Mars Express показала район Тайлс-Рупес біля південного полюса Марса в рожево-фіолетових і червоних тонах. На перший погляд така палітра мало схожа на звичні охристі та бурі марсіанські пейзажі.

Незвичний вигляд місцевості не означає, що поверхня Марса стала фіолетовою. Зображення передає поєднання ранкового освітлення, пилу в атмосфері, льоду та властивостей різних порід. Камера HRSC зафіксувала ці чинники в один момент марсіанської весни.

Крижане урвище серед кратерів

Тайлс-Рупес — велике урвище у південних височинах Марса, неподалік від південної полярної шапки. Назва походить від латинського слова для урвища та від Туле — легендарного краю за межами відомого світу в античній географії.

Скелясті уступи тут місцями піднімаються вище ніж на 1 км. Вони простягаються на сотні кілометрів через поверхню, густо вкриту ударними кратерами. Частину кратерів перерізає урвище, отже вони виникли раніше. Інші кратери лежать поверх його структур, що свідчить про складну й тривалу геологічну історію району.

На знімку також видно частину льодовика, пов’язаного з південною полярною шапкою. На карті висот ця світла крижана ділянка є підвищенням, хоча через напрямок освітлення вона може здаватися заглибиною. Сонячне світло надходило зі сходу, тобто з нижнього краю зображення.

Пил, мороз і вулканічні мінерали

Темні смуги й плями в районі Тайлс-Рупес пов’язані з вулканічним матеріалом. Він багатий на мафічні мінерали — породи та мінерали з великим вмістом магнію й заліза. Серед них є олівін і піроксен, поширені також у мантії Землі.

Світліші ділянки вкриті інеєм із вуглекислого газу. Ці блакитуваті відкладення видно на вершинах дюн і всередині кратерів. Вони зберігалися в регіоні навіть навесні, коли було зроблено знімок.

Загальний фіолетовий відтінок виник через кілька чинників одночасно. Ранкове світло було м’яким і рожевуватим, а в атмосфері зависав пил. Додатковий вплив мали тонкий покрив інею та ділянки, де змішалися лід і пил. Марсіанська атмосфера змінюється з часом, тому та сама місцевість може мати різний вигляд на зображеннях, зроблених у різні години.

Давні розломи та дюни

Урвища Тайлс-Рупес, імовірно, мають тектонічне походження. У минулому надра Марса охолоджувалися, а планета поступово стискалася. Це деформувало кору: окремі блоки поверхні могли зміщуватися й підніматися один над одним, утворюючи круті уступи.

На сучасному Марсі немає активної тектоніки, подібної до земної. Тому ці структури є слідами давніх процесів, що відбувалися мільярди років тому.

Поруч із урвищами лежать поля дюн. Вітри переносили пісок у різних напрямках, утворюючи поздовжні та поперечні дюни, а також серпоподібні гряди. Їхня форма допомагає простежувати взаємодію вітру, рельєфу та сезонного льоду.

Чому це важливо

Знімок Тайлс-Рупес показує, що колір Марса залежить не лише від окисненого заліза, яке надає планеті звичного червонуватого відтінку. Вулканічні мінерали, замерзлий вуглекислий газ, пил і кут падіння світла можуть разом створити зовсім іншу картину.

Mars Express працює біля Марса з 2003 року. Його камера HRSC понад два десятиліття складає кольорові та тривимірні карти поверхні. Такі дані дають змогу одночасно вивчати висоту рельєфу, склад поверхні, льодові відкладення та сліди давньої геологічної активності.