Марсохід Curiosity вже тиждень прямує до невеликого кратера діаметром близько 10 метрів, розташованого в кратері Гейл. Команда місії дала йому неофіційну назву «Антофагаста» — на честь чилійського міста поруч із пустелею Атакама, одним з найсухіших місць на Землі, яке часто слугує земним аналогом марсіанських ландшафтів.
За знімками з орбіти вік кратера оцінюють менш як у 50 мільйонів років — за геологічними мірками Марса це зовсім молодий об'єкт. Це означає, що породи, оголені його ударом, провели відносно мало часу під дією поверхневої радіації, яка руйнує органічні молекули. Саме тому науковці роблять ставку на це місце: воно може приховувати хімію, краще збережену, ніж усе, що Curiosity знаходив раніше.
Кратер як природний бур
Удари астероїдів чи метеоритів працюють на Марсі як безкоштовний геологічний інструмент. Вибух виносить на поверхню матеріал, який інакше залишався б похованим на глибині — стіни та викиди кратера відкривають доступ до порід, недосяжних для колісного бура марсохода.
Curiosity вже знаходив стійкі органічні молекули, що пережили мільярди років марсіанської історії. Питання в тому, чи існує під поверхнею ще більший запас складної хімії, захищений від радіаційного знищення.
Щоб Антофагаста дала відповідь, мають збігтися одразу кілька умов. Кратер повинен бути достатньо великим, аби викинути породи з достатньої глибини. Його вік справді має виявитися молодим, як показують орбітальні дані. І нарешті, серед викинутих уламків має знайтися скеля, придатна для буріння — і за розміром, і за фізичними властивостями.
Команда визнає: умов багато, і жодна не гарантована. Але можливість перевірити все це наживо, під'їхавши впритул, надто цікава, щоб проїхати повз.
Стільникові текстури на шляху
Дорога до кратера сама собою виявилася результативною. Багато порід, повз які проїхав Curiosity, вкриті незвичною текстурою: тисячі шестикутних стільникових форм вкривають поверхню скель на площі в кілька метрів.
Подібні візерунки марсохід фіксував і раніше, але ніколи в такому обсязі. У мозаїках камери Mastcam ці стільники тягнуться на метри суцільним візерунком, а не поодинокими фрагментами.
Команда зібрала знімки та хімічні дані, які мають допомогти відрізнити конкуруючі гіпотези походження цих структур. Наразі остаточного пояснення немає — дані ще обробляють.
Атмосфера напередодні пилового сезону
Паралельно з геологічними спостереженнями Curiosity продовжував стежити за атмосферою Марса. Марсохід шукав пилові вихори і знімав горизонт, щоб оцінити прозорість повітря.
Це рутинна, але важлива робота: Марс наближається до літнього сезону, який традиційно супроводжується зростанням запиленості атмосфери. Такі спостереження допомагають будувати передбачувану картину сезонних змін клімату планети.
Нові дані з рухомого до кратера марсохода мають надійти на Землю до вівторка. Якщо все пройде за планом, Curiosity вже стоятиме на краю Антофагасти й уперше передасть знімки її внутрішньої частини з поверхні.
Antofagasta could help us answer this question... but only if the crater is big enough to have excavated deep rocks, if it really is relatively young, and if we are able to find a rock we are confident was excavated from depth that also meets the physical requirements for Curiosity's drillAbigail Fraeman, заступниця головного науковця місії, NASA JPL
