Космічний телескоп Hubble передав новий знімок спіральної галактики NGC 3137, розташованої в сузір'ї Насоса (Antlia). Від Землі її відділяє 53 мільйони світлових років — за космічними мірками це майже сусідній двір. Саме близькість робить NGC 3137 зручним об'єктом для вивчення того, як народжуються і згасають зорі в спіральних дисках.
Знімок отримано в межах спостережної програми, яка охоплює 55 близьких галактик. Її мета — простежити повний життєвий цикл зоряних скупчень: від найранніших етапів формування до старих популяцій, що виникли на зорі існування галактик-господарів. NGC 3137 потрапила в цю вибірку не випадково — вона є частиною групи галактик, яка нагадує наш власний космічний квартал.
Група NGC 3175 — дзеркало нашого космічного дому
NGC 3137 рухається у просторі разом із групою галактик NGC 3175, яку астрономи вважають аналогом Місцевої групи — того самого скупчення галактик, до якого належить Чумацький Шлях.
Подібність структурна: у групі NGC 3175, як і в Місцевій групі, є дві великі спіральні галактики. Роль Чумацького Шляху і Андромеди тут виконують NGC 3137 та NGC 3175, яку Hubble теж встиг сфотографувати. Навколо цих двох гігантів обертається набір менших карликових супутників.
Точна кількість карликових галактик у групі NGC 3175 поки невідома. Дослідники вже виявили понад 500 кандидатів у такі об'єкти, хоча остаточний перелік ще уточнюється. Вивчаючи динаміку цієї сусідньої системи, астрономи отримують додатковий орієнтир для розуміння того, як влаштована і як еволюціонує Місцева група — включно з Чумацьким Шляхом.
Чорна діра і пилові хмари в серці спіралі
Зображення зібране з спостережень у шести різних кольорових діапазонах, що дозволило показати одразу кілька шарів структури галактики.
У центрі NGC 3137 приховується чорна діра, маса якої оцінюється приблизно в 60 мільйонів мас Сонця. Її оточує мережа тонких пилових хмар, що надають ядру галактики характерного затуманеного вигляду.
Галактика видима під значним нахилом до земного спостерігача. Цей ракурс дає можливість розгледіти пухнасту, "пір'їсту" структуру спіральних рукавів — не так чітко окреслену, як у деяких класичних спіральних галактик, зате з багатим переплетенням деталей. На знімку також помітні кілька зір Чумацького Шляху, що випадково потрапили в кадр, і низка значно віддаленіших фонових галактик.
Зоряні скупчення як ключ до життя галактик
Головними героями знімка залишаються зоряні скупчення, розсипані по всьому диску NGC 3137. Диск галактики жовтуватий ближче до центру — там переважають старіші й холодніші зорі — і блакитніший на периферії, де зосереджені молодші й гарячіші світила.
Серед них вирізняються щільні скупчення яскравих блакитних зір і світні рожево-червоні хмари газу. Це ознака областей активного зореутворення: гарячі молоді зорі досі оповиті газом і пилом туманностей, у яких вони народилися.
Саме такі скупчення й були метою спостережної програми Hubble (номер #17502, керівник — Д. Тілкер). Дослідники аналізують їх у 55 галактиках, щоб зіставити різні стадії зоряного життя — від щойно народжених світил до найдавніших зоряних популяцій, що сформувалися ще на ранніх етапах існування своїх галактик. NGC 3137, з її вдалим нахилом і багатою популяцією скупчень, стала однією з найінформативніших цілей цієї програми.
