Космічні телескопи ESA XMM-Newton і NASA Chandra зафіксували відлуння трьох далеких вибухів — гамма-спалахів (GRB) у віддалених галактиках. Рентгенівське світло цих вибухів проходило крізь Чумацький Шлях і розсіювалося на пилинках у спіральних рукавах. Так утворилися яскраві кільця, які й помітили телескопи.
Кільця повільно розширювалися. За швидкістю цього розширення команда під керівництвом Беатріче Вая з INAF (Італія) визначила відстань до пилових хмар, а отже — до самих рукавів. Метод точний навіть на великих відстанях.
Результат: відстань до рукава Персея підтвердилася, а два інших — Зовнішній рукав Щита-Кентавра і Зовнішній рукав — виявилися до 10% далі. Дані спираються на GRB 221009A (2022), 160623A (2016) і 031203 (2003), спостережувані між 2003 і 2022 роками.
Структуру зовнішньої Галактики вивчати складно: Сонячна система лежить усередині диска, а багато ділянок затуляє пил. Раніше рукави моделювали посередньо — через обертання Галактики, і це давало похибку. Телескоп Gaia дає точні відстані до зірок, але для зовнішніх рукавів його вимірювання менш надійні.
Далі за більш слабі відлуння візьметься наступний рентгенівський телескоп ESA NewAthena.