На плато Адрар у північній Мавританії лежить ландшафт, який неможливо по-справжньому оцінити, стоячи на землі. Кам'янисті пасма, що ледь помітні з поверхні, складаються в ідеальне кільце діаметром 40 кілометрів — лише з висоти проявляється справжня форма структури Рішат.
Свіже зображення NASA Earth Observatory показує цю формацію у деталях. Це мозаїка знімків приладу OLI із супутників Landsat 8 і Landsat 9, отриманих 5 і 6 березня 2026 року. Композицію підготувала Lauren Dauphin.
Від "петлиці Рішат" до "Ока Сахари"
Вперше формацію описали французькі географи у 1930-х роках. Тоді її назвали "петлицею Рішат" — за схожість концентричних хребтів на застібку чи ґудзикову петлю.
Ширшу відомість структура здобула у 1965 році, коли астронавти Ед Вайт і Джеймс МакДівітт сфотографували її під час історичної місії Gemini IV. Саме з тих знімків з орбіти й пішла назва "Око Сахари" — з космосу формація справді нагадує величезну мішень, вписану в пустелю.
Купол, що виявився не кратером
Округла форма спочатку наштовхувала дослідників на думку про ударний кратер. Великі метеорити здатні залишати на поверхні Землі подібні кільцеві сліди.
Пізніші дослідження показали інше. Рішат — це глибоко еродований геологічний купол. Колись під поверхнею відбулося вторгнення магматичних порід (інтрузія), яке підняло верхні шари вгору.
Далі за справу взялася ерозія. Різні типи порід руйнувалися з різною швидкістю, і на місці колишнього купола утворилися характерні кільцеві хребти — куести. Помаранчеві та сірі відтінки на знімку — це різниця між осадовими й магматичними породами, з яких складена структура і навколишній ландшафт.
Пустеля, виліплена вітром і історією
Навколо Рішату лежить регіон, сформований насамперед природними силами. Вітер вирізьбив тут моря кольорових піщаних дюн і оголив плато під темним "пустельним панциром" — щільним шаром каменів. Колишні потоки води колись прорізали долини та мережі пересохлих річкових русел, помітні й сьогодні.
Але той самий ландшафт зберігає й сліди людини. Тут знаходили палеолітичні кам'яні знаряддя, неолітичні наскельні малюнки та руїни середньовічних міст, якими колись проходили каравани через Сахару. Пустеля навколо "Ока Сахари" виявилася таким самим архівом людської історії, як і геологічної.
