Місяці Юпітера та Сатурна приховують під кілометрами льоду рідку воду — і можливо, життя. Але дістатися туди надзвичайно складно: температура поверхні сягає −180°C, а рівень радіації перевищує смертельну дозу для людини в 50 разів. Звичайна електроніка в таких умовах просто не працює.
Дотепер апарати захищали свою електроніку «теплими боксами» — важкими та енергоємними ізольованими контейнерами з підігрівом. Для далеких місій до крижаних світів такий підхід надто дорогий і громіздкий.
Команда Джорджії Tech під керівництвом профессора Джона Крессера розробила електроніку на основі кремній-германієвих (SiGe) транзисторів, яка не потребує жодного захисного боксу. Фізика матеріалу грає на руку: при низьких температурах електрони рухаються крізь SiGe-транзистори швидше, а не повільніше. Водночас конструкція мінімізує радіаційно-вразливі оксидні шари — і пристрій витримує 5 Мрад опромінення.
Ключовий результат — робочий радіочастотний комунікаційний модуль розміром менше 10 мм², який передає дані при −180°C під безперервним радіаційним навантаженням. Такого раніше не вдавалося нікому. Подібні системи зможуть працювати автономно: у зондах, що бурять крижані шапки, в підводних апаратах під поверхнею Європи, або в роверах на постійно затінених кратерах Місяця.