Найпотужніша відома радіогалактика на z=4,946
Міжнародна команда астрономів підтвердила статус радіоджерела TXS 2354+015 як однієї з наймогутніших радіогалактик Всесвіту. Оптичний спектр показав яскраву асиметричну лінію Лайман-альфа з еквівалентною шириною близько 900 ангстрем, а виявлення лінії NV дало змогу точно визначити червоне зміщення z=4,946.
Радіовипромінювання джерела добре описується степеневим законом зі схилом 0,94, а його світність на частоті 500 МГц становить 6,2×10^29 Вт/Гц — рекордне значення серед відомих радіогалактик. Відкриття підтверджує ефективність техніки виявлення обриву Лаймана для пошуку наймасивніших активних галактик на світанку Всесвіту.
План повернення зразків з басейну SPA
Команда SPARX Science Definition Team підготувала звіт щодо місії повернення зразків з басейну Південний полюс–Ейткен (SPA) — найбільшого, найдавнішого і найглибшого ударного кратера на Місяці, розташованого на його зворотному боці. Ця місія понад два десятиліття залишається найвищим пріоритетом планетарної науки, входячи до рекомендацій кількох декадних оглядів NASA.
У звіті описано наукові цілі, вимоги до вимірювань та можливі архітектури місії, які спираються на розвиток комерційної космічної галузі та плани сталої присутності людини на південному полюсі Місяця. Реалізація проєкту дозволила б перевірити майже 60 років гіпотез про походження та еволюцію Місяця і об'єднати роботизовану й пілотовану космонавтику.
Орбіта TOI-2109 b звужується і коливається
Аналіз багаторічних спостережень TESS, CHEOPS, HST та JWST підтвердив, що орбіта ультрагарячого юпітера TOI-2109 b поводиться складніше, ніж вважалося раніше. Окрім очікуваного орбітального розпаду зі швидкістю -3,46 мс/рік, дослідники виявили синусоїдальні варіації часу транзитів, які вказують на присутність сусідньої планети-компаньйона.
TOI-2109 b — надюпітер з періодом обертання лише 0,67 доби, і це один з двох відомих екзопланет (разом з WASP-12 b) з орбітою, що звужується. Якщо результати підтвердяться, система стане унікальним прикладом близької планети з компаньйоном на спокійній міграційній траєкторії.
Мікроруйнування зірок частіші за злиття чорних дір
Використовуючи розширений код Rapster для моделювання щільних зоряних скупчень, дослідники порівняли частоту злиттів компактних об'єктів і мікроруйнувань зірок (μTDE) — подій, коли зірку частково руйнує компактний об'єкт. Змоделювавши 100 тисяч скупчень із різними параметрами, автори отримали пік частоти злиттів чорних дір при z≈2-3, що узгоджується зі спостереженнями LIGO/Virgo/KAGRA.
Водночас сукупна кількість мікроруйнувань перевищує кількість злиттів у кілька разів, причому близько 90% таких подій відбуваються за участю одиночних компактних об'єктів. Акреція під час μTDE розкручує чорні діри та нейтронні зірки, пропонуючи новий динамічний шлях утворення швидкообертових чорних дір і об'єктів у нижній прогалині мас.
Еволюція зламів дисків галактик за Euclid
Аналізуючи майже 9000 дискових галактик з першого набору даних Euclid, астрономи дослідили так звані зламки профілів яскравості — зміни нахилу яскравості диска, які відображають процеси його формування та росту. Автоматизований конвеєр класифікував галактики на типи I, II, III та складені профілі з точністю близько 70%.
Виявилося, що профілі типу II (спадні) домінують у місцевому Всесвіті, тоді як типи III та II+III стають дедалі поширенішими із зростанням червоного зміщення, сягаючи по 30% кожен на z~1. Це перше статистично надійне вимірювання еволюції зламів дисків за останні 5 мільярдів років, яке свідчить про перехід від впливу оточення до внутрішніх, секулярних процесів формування галактик.
