Найшвидша зірка Галактики відчуває спін чорної діри
Астрономи за допомогою інтерферометра VLTI Європейської південної обсерваторії виявили зірку S301, яка обертається навколо надмасивної чорної діри Стрільця A* у центрі Чумацького Шляху. Вона робить повний оберт лише за 8,7 року, наближаючись на відстань, порівнянну з орбітою Сатурна, а в найближчій точці розганяється до 25 000 км/с — понад 8% швидкості світла.
Через таку тісну орбіту S301 вперше дає змогу відчути ефекти обертання чорної діри — перетягування простору-часу. Протягом наступного десятиліття вчені сподіваються виміряти спін Стрільця A* напряму, що стане ключовою перевіркою загальної теорії відносності Ейнштейна.
JWST: "квазари" виявились галактиками з гігантськими зорями
Телескоп James Webb дослідив два об'єкти, J1450-0144 та J1429-0104, які раніше класифікували як слабкі квазари на основі оптичних спостережень. Спектри NIRSpec показали яскраве випромінювання гелію та профілі P Cygni, які неможливо пояснити звичайними зоряними популяціями — натомість вони узгоджуються з наявністю дуже масивних зір масою понад 100-475 мас Сонця.
Ці галактики формують зорі з темпом до 540 мас Сонця на рік і мають вік лише 2-4 мільйони років. Відкриття ставить під сумнів класифікацію яскравих джерел епохи реіонізації та натякає, що частина об'єктів, які вважали квазарами, насправді є галактиками з екзотичними популяціями надмасивних зір.
Пилове кільце біля PDS 70c може народжувати місяці
Дослідники проаналізували дані ALMA про диск навколо молодої газової планети PDS 70c і порівняли дві моделі розподілу пилу: дифузну, де частинки дрейфують до планети, та кільцеву, де пил концентрується на певній відстані. Кільцева модель точно відтворює спостережуваний спектр випромінювання, тоді як дифузна вимагає нереалістично високого вмісту пилу.
Якщо кільце дійсно існує, умови в ньому задовольняють вимоги як стрімінгової, так і гравітаційної нестабільності — механізмів, необхідних для злипання пилинок у зародки місяців. Майбутня радіообсерваторія ngVLA у середині 2030-х зможе безпосередньо визначити розташування пилу і з'ясувати, чи справді диск здатний народжувати екзомісяці.
BHEX побачить тіні десятків чорних дір
Нинішні наземні радіоінтерферометри, як-от Event Horizon Telescope, здатні відтворити тінь чорної діри лише для двох об'єктів через обмежену роздільну здатність. Запропонована космічна місія Black Hole Explorer (BHEX) працюватиме в міліметровому діапазоні з борту супутника і суттєво перевершить наземні можливості.
За розрахунками команди, BHEX зможе визначити маси 70-90 надмасивних чорних дір за розміром їхнього випромінювання, дослідити структуру магнітних полів для 20-30 джерел і безпосередньо відтворити тінь для 20-25 об'єктів. Це перетворить одиничні спостереження на систематичне вивчення популяції чорних дір у різних галактичних середовищах.
LRO сфотографував кратер від ступеня Falcon 9
5 серпня 2026 року верхній ступінь ракети Falcon 9, що вивів на орбіту місію Firefly Blue Ghost 1 ще у січні 2025-го, врізався в поверхню Місяця. Через шість днів після удару зонд Lunar Reconnaissance Orbiter (LRO) зняв новий кратер камерою високої роздільної здатності, точно розрахувавши момент прольоту над потрібною точкою.
Знімки з різних ракурсів показали ширину кратера близько 60 футів (18 метрів) і глибину менше 10 футів, а також світлі й темні промені викинутого матеріалу навколо. Темніші смуги — це давно вивітрений реголіт, тоді як яскраві плями — свіжий матеріал, піднятий з-під поверхні під час удару.
