У північній Мавританії, на плато Адрар, лежить одна з найзагадковіших геологічних формацій Землі — структура Рішат, яку ще називають «Оком Сахари». З землі її майже неможливо розпізнати, але з орбіти вона виглядає як гігантська мішень діаметром 40 кілометрів, вписана у піщано-кам'яний ландшафт.
Французькі географи вперше описали її у 1930-х роках і назвали «петлицею Рішат». Широку популярність структура отримала після місії Gemini IV у 1965 році, коли астронавти Ед Вайт і Джеймс МакДівітт сфотографували її з космосу. Саме звідти й пішла назва «Око Сахари».
Спочатку вчені припускали, що це ударний кратер — великі метеорити здатні залишати подібні округлі сліди. Але пізніші дослідження довели інше: це глибоко еродований геологічний купол. Під поверхнею колись відбулося вторгнення магматичних порід, що підняли верхні шари. Згодом різні типи породи вивітрювались з різною швидкістю — так і утворилися характерні концентричні хребти, які називають куестами. Помаранчеві та сірі відтінки — це різниця між осадовими й магматичними породами.
Регіон навколо структури багатий на людську історію: тут знаходили палеолітичні знаряддя, неолітичні наскельні малюнки та руїни середньовічних міст, якими пролягали каравани через Сахару.
Опубліковане зображення — мозаїка знімків приладу OLI супутників Landsat 8 і Landsat 9, зроблених 5 і 6 березня 2026 року. Автор композиції — Lauren Dauphin, NASA Earth Observatory.