24 лютого 2026 року обсерваторія NSF–DOE Vera C. Rubin зробила перший крок до революції в астрономії — відправила перші наукові сповіщення про зміни на нічному небі. За одну ніч система зафіксувала 800 000 подій. Коли обсерваторія вийде на повну потужність, таких сповіщень буде до 7 мільйонів щоночі.
Серед перших виявлених об'єктів — нові наднові зірки, змінні зірки, активні ядра галактик і астероїди нашої Сонячної системи. Кожні 40 секунд телескоп фотографує новий фрагмент неба. Програмне забезпечення порівнює знімок із попереднім зображенням тієї ж ділянки, і якщо щось змінилося — система генерує сповіщення протягом двох хвилин.
Серце системи — 3200-мегапіксельна камера LSST, найбільша цифрова камера з будь-коли побудованих. Вона дозволяє виявляти навіть найслабші й найвіддаленіші об'єкти Всесвіту. Дані з Чилі передаються до дата-центру SLAC у Каліфорнії за лічені секунди.
Щоб опрацювати такий потік інформації, науковці використовують мережу брокерів — спеціалізованих платформ на основі машинного навчання. Вони фільтрують, класифікують і розподіляють сповіщення між дослідниками й обсерваторіями по всьому світу. Завдяки цьому вчені можуть майже миттєво координувати спостереження з інших телескопів.
Цього року обсерваторія розпочне 10-річну програму Legacy Survey of Space and Time (LSST) — систематичне сканування південного неба. За перший рік Рубін зафіксує більше об'єктів, ніж усі оптичні обсерваторії в історії людства разом узяті. Отримані дані допоможуть краще зрозуміти природу темної матерії, темної енергії та динаміку Всесвіту.
Сповіщення є публічними — їх можуть використовувати як професійні дослідники, так і студенти та ентузіасти-аматори.