Телескоп James Webb зробив найчіткіше інфрачервоне зображення туманності Хелікс — однієї з найближчих до Землі планетарних туманностей на відстані 650 світлових років у сузір'ї Водолія. Це дає змогу вперше детально побачити можливе майбутнє нашого Сонця.
Інфрачервона камера NIRCam виявила структури, схожі на комети з хвостами, що простягаються по периметру внутрішньої області туманності. Це результат зіткнення палаючих вітрів гарячого газу від вмираючої зірки з холоднішими оболонками пилу та газу, скинутими раніше. Процес нагадує спробу легшої та швидшої речовини пробитися крізь важчу та повільнішу.
У центрі туманності — білий карлик, залишок ядра зірки. Його інтенсивне випромінювання підсвічує навколишній газ, створюючи градієнт температур: синій відтінок позначає найгарячіший газ, жовтий — молекулярний водень, червоний — найхолодніший матеріал на зовнішніх краях.
Webb виявив значну кількість вуглецевих сполук та складних молекул у захисних кишенях хмар пилу. Ця взаємодія критично важлива — це сировина, з якої можуть сформуватися нові планети в інших зоряних системах. Зірка перетворює свій останній подих на будівельний матеріал для майбутніх світів.