1️⃣ CHRONOS: детектор гравітаційних хвиль для «сліпої зони» між LIGO і LISA
Сучасні детектори гравітаційних хвиль чують злиття чорних дір, але є частотний діапазон, де вони глухі — приблизно між 0,1 і 10 коливань на секунду. Саме туди спрямований новий проєкт CHRONOS: криогенний детектор на основі торсіонних перекладин, охолоджених майже до абсолютного нуля. У цьому вікні ховаються злиття чорних дір проміжних мас — об'єктів, про існування яких ми поки лише здогадуємось. Як бонус — апарат може фіксувати гравітаційні сигнали від землетрусів швидше, ніж руйнівні хвилі досягнуть поверхні.
🔗 Джерело

2️⃣ Телескоп PLATO проходить випробування космосом — на Землі
Перш ніж летіти, треба вижити. Зараз PLATO замкнений у найбільшій вакуумній камері Європи — 15-метровому циліндрі, де відтворюють умови відкритого космосу. Одна сторона апарата розпечена до +160 °C, інша — охолоджена до –80 °C. Так інженери перевіряють 26 надчутливих камер, які в майбутньому одночасно стежитимуть за 150 000 зірок у пошуках планет розміром із Землю. Запуск — початок 2027 року.
🔗 Джерело

3️⃣ Pollux: інструмент, який шукатиме океани і ознаки життя одночасно
Pollux — це спектрополяриметр, кандидат на місце серед інструментів майбутньої американської Обсерваторії придатних для життя світів (HWO). Він бачить у діапазоні від жорсткого ультрафіолету до ближнього інфрачервоного й може аналізувати склад поверхонь, склад атмосферних аерозолів і слабке сяйво над супутниками-океанами — Європою, Енцеладом та іншими. Тобто один інструмент — і для сонячної системи, і для пошуку біосигнатур у далеких зірок.
🔗 Джерело

4️⃣ Нова математика для пошуку позаземного життя
Як відрізнити планету з хімією живого від планети з хімією каменю — якщо ми навіть не знаємо, яким може бути інше життя? Дослідники пропонують застосувати «теорію асамблеї»: метод, який вимірює, наскільки складним і «відібраним» є набір молекул в атмосфері. Чим складніші молекули і чим більше їх різноманіття — тим вище «оцінка складності». Жодної прив'язки до конкретної біохімії, жодного бінарного «так/ні» — лише неперервна шкала, придатна для порівняння тисяч планет одразу.
🔗 Джерело

5️⃣ Обсерваторія придатних для життя світів зможе зважити планети
Знайти планету розміром із Землю — вже непросто. Але щоб зрозуміти, чи може вона бути придатною для життя, потрібно знати її масу з точністю ~10%. Без цього навіть найкращий спектр атмосфери залишається неоднозначним. Дослідники показують, що HWO з апертурою 6 м здатна виміряти масу ~40 таких планет через мікроскопічне коливання їх зірок спричинені тяжінням планети — але для цього потрібно спостерігати кожну зірку щонайменше 100 разів протягом 200 днів.
🔗 Джерело